Унаслідок атак РФ на українські міста загинули 15 цивільних, зокрема 3 дітей; Україна заявляє про «найглибший удар» в Арктиці; Канада обіцяє 350 млн CAD на ППО

У четвер (10 вересня) російські війська завдали ударів по кількох українських містах. За даними українських посадовців і місцевої влади, внаслідок атак загинули щонайменше 15 мирних жителів, понад 80 осіб дістали поранення. Серед загиблих — четверо в Павлограді, четверо в Миколаєві, троє в Сумах, двоє в Дніпрі, а також двоє азербайджанських моряків, які загинули на цивільному буксирі «TEDY», що зазнав удару в Одеській області.

Як повідомляє «Аль-Джазіра», у Сумах реактивний дрон влучив у торговельний центр, внаслідок чого щонайменше 14 осіб дістали поранення; усі троє загиблих — діти. Керівник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров підтвердив ці дані через Telegram. Прокуратура Дніпропетровської області повідомила, що внаслідок удару по Павлограду поранено понад 60 осіб, пошкоджено низку магазинів і автомобілів. Виконувач обов'язків голови Миколаївської обласної державної адміністрації Геросій Лешетілов повідомив у Telegram, що внаслідок нічного удару по місту загинули двоє чоловіків і двоє жінок, щонайменше 19 осіб дістали поранення.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коментуючи удар по заводі з виробництва соняшникової олії в Дніпрі, заявив: «Це не збіг обставин, а частина систематичної терористичної кампанії Москви, спрямованої проти американських підприємств і економічних інтересів».

Опис цілей ударів з боку Росії та України суттєво різниться. Міністерство оборони Росії заявило, що удар по Миколаєву був завданий по складу безпілотників, а удари по порту Чорноморськ і суднам біля Одеси — по вантажних суднах, що використовуються для перевезення військових вантажів. Українська сторона описує ці атаки як удари по цивільних об'єктах. Обидві сторони дотримуються своїх версій, можливості незалежної перевірки обмежені.

Українські удари по території Росії також набирають масштабу. Українські сили спеціальних операцій у заяві на платформі X повідомили про удари по двох газопереробних заводах — Новоуренгойському та Пурпейському — в Ямало-Ненецькому автономному окрузі, назвавши це «найглибшим ударом по території Росії від початку повномасштабної війни»; відстань перевищує 3000 км. За твердженням української сторони, ці два заводи відіграють ключову роль у газовій промисловості Росії, щорічно переробляючи мільйони тонн газового конденсату. Новий Уренгой є важливим газовидобувним і газопереробним хабом у російській Арктиці.

Однак у описах відстані ударів є розбіжності. Губернатор Ямало-Ненецького автономного округу Дмитро Артюхов заявив, що місце події розташоване приблизно за 2800 км від українського кордону, а не понад 3000 км, як стверджує українська сторона. За його словами, ціллю удару був промисловий об'єкт у Новому Уренгої; атака була відбита, але уламки безпілотників впали, спричинивши пожежу; на щастя, обійшлося без постраждалих. Представник Кремля в Уральському регіоні Артем Жога заявив, що удар уперше в історії поширився на арктичну частину цього регіону. Конкретні масштаби збитків і тривалі наслідки наразі не підтверджені незалежними джерелами.

Нарощування військової допомоги відбувається паралельно із затягуванням конфлікту. Як повідомляє «Аль-Джазіра», прем'єр-міністр Канади Марк Карні у четвер в Калгарі, приймаючи Зеленського, оголосив про надання через американський «механізм Jumpstart» допомоги у 350 млн канадських доларів (приблизно 260 млн доларів США) на зенітні перехоплювачі, а також про підписання угоди з Україною щодо виробництва безпілотників. Після підписання ще однієї угоди з Зеленським Карні заявив, що Канада й Україна прагнутимуть укласти «столітнє партнерство», і додав: «Канада завжди буде поруч з вами». Зеленський назвав ці угоди «серйозними» і заявив, що вони допоможуть захистити українське «небо».

На тлі оголошення канадської допомоги масштаби ударів по українській цивільній інфраструктурі продовжують зростати. Прем'єр-міністр України Сергій Корєцький того ж дня попередив, що російські удари по підприємствах і цивільних об'єктах «швидко наростають», і оголосив про додаткові заходи підтримки для відповідних компаній. Канадська рамка «столітнього партнерства» вбудовує поточну протиповітряну допомогу та інтеграцію виробництва безпілотників у довгострокове зобов'язання, розраховане на ціле століття, — а це зобов'язання ухвалюється саме тоді, коли Україна відчуває хронічну нестачу засобів ППО, а цивільні втрати продовжують зростати.

Зеленський у четвер заявив, що до російських парламентських виборів (20 вересня) тристоронніх зустрічей щодо завершення війни не відбудеться. Він зазначив, що українські й американські переговорники підтримують безперервний контакт, і висловив сподівання, що після зустрічі з президентом США Трампом наприкінці вересня вдасться досягти прогресу в переговорах щодо експорту енергоносіїв і зерна. На початку цього місяця Зеленський заявляв, що українські безпілотники зроблять російський повітряний простір «цілком небезпечним» протягом усієї війни; удари по газопереробних заводах у Заполяр'ї поширюють це твердження на тилові зони найстратегічніших російських енергетичних експортних маршрутів.