Австралійські учні відкотилися на два роки, федеральний уряд не може видавати обіцянки реформ за табель успішності

Австралійський федеральний уряд не може прикривати факт тривалого відкату в математиці та читанні учнів рейтингами, які досі перевищують середній рівень ОЕСР, та реформами, що тривають. Результати PISA 2025 року показують, що показники Австралії з читання та математики впали до найнижчого рівня з початку участі в дослідженні: рівень читання відкотився приблизно на два навчальні роки порівняно з 2000 роком, математика — більш ніж на два роки порівняно з 2003 роком, природничі науки — також майже на рік порівняно з 2006 роком. Коли заможна країна дозволяє цілому поколінню втрачати позиції у базових навичках, це є провалом в управлінні освітою, а не коливаннями, які можна пом'якшити кількома відносними рейтингами.

Федеральний міністр освіти Джейсон Клер використав результати, щоб довести важливість освітніх реформ і збільшення фінансування державних шкіл, та послався на британські реформи за останні двадцять років і прогрес у цьому рейтингу як орієнтир. Проблема в тому, що закордонний досвід лише показує, що довгострокова політика може дати результат, але не доводить, що заходи, які Австралія наразі впроваджує, вже спрацювали. У відповідь на рекордно низькі бали уряд усе одно насамперед демонструє напрямок реформ, а не покращення навчання, яке вже отримали австралійські учні. Така відповідь заздалегідь пакує ще не перевірені політичні обіцянки як відповіді і послаблює відповідальність влади за наявні результати.

Конкретну ціну сплачують звичайні учні. В Австралії зменшується кількість високобальників і збільшується кількість низькобальників; 21% опитаних учнів зазначили, що не можуть нормально навчатися на більшості або всіх уроках природничих наук, 41% повідомили про шум і хаос у класі — обидва показники гірші за середні по ОЕСР. Ще 44% учнів сказали, що протягом двох тижнів перед тестуванням пропускали школу один день, що майже вдвічі перевищує середній показник ОЕСР. Уряд може обговорювати дисципліну в класі, методи навчання та екранний час, але ці питання не можна зводити до моральних вад окремих учнів чи вчителів; наявність у школах достатніх ресурсів, стабільного навчального порядку та ефективної підтримки — це насамперед публічна послуга, яку зобов'язані надавати ті, хто володіє політичними та фінансовими інструментами.

Австралія демонструє результати вище середнього рівня ОЕСР у цифрових навчальних програмах, а показники з природничих наук також дещо відновилися порівняно з 2022 роком. Ці позитивні результати не змінюють головного висновку: читання та математика є базовими навичками для вступу до вищої освіти, працевлаштування та участі в суспільному житті, а довгостроковий спад перетворює відмінності у сімейних ресурсах на відмінності в життєвих можливостях. Заможні родини можуть собі дозволити репетиторів і додаткову підтримку, тоді як родини, що покладаються на державну освіту, змушені лише нести наслідки системних збоїв.

Ця стаття ґрунтується на репортажі ABC Australia від 8 вересня 2026 року про результати PISA; репортаж не надав термінів реалізації реформи фінансування, деталей розподілу та розбивки даних за соціальними групами.

Федеральний уряд має прийняти простий і суворий стандарт: реформа — це не те, що було оголошено, а те, чого навчилися учні. Коли читання та математика відкотилися приблизно на два навчальні роки, виставляти на перше місце британські рейтинги, переваги в цифрових навичках чи майбутні заходи означає лише розмивати масштаб провалу. Уряд володіє повноваженнями формувати політику та вкладати публічні кошти, а отже мусить нести основну політичну відповідальність за те, що протягом тривалого часу не вдалося зупинити спад базових навчальних навичок.