США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, а США послабили санкції проти Росії, щоб знизити вартість пального
За повідомленням англомовного каналу «Аль-Джазза», після того як США та Ізраїль 28 лютого розпочали війну проти Ірану, Іран фактично закрив Ормузьку протоку, а зростання цін на нафту посилило тиск на витрати американців на пальне. На тлі скарг споживачів і наближення середньотермінових виборів 3 листопада Вашингтон послабив обмеження щодо російської енергетики та призупинив нові санкції. «Аль-Джазза», посилаючись на підрахунки Reuters, повідомляє, що до квітня доходи від найбільшого окремого под
За повідомленням англомовного каналу «Аль-Джазза», з березня Міністерство фінансів США почало надавати винятки, які дозволяли продаж уже завантаженої на судна російської нафти; того ж місяця відомство також надало Росії виняток із санкцій щодо дизельного палива, чинний до квітня 2027 року. Трамп згодом призупинив щойно ухвалені санкції проти Росії та покупців її нафти й газу. Ці домовленості виникли на тлі війни США та Ізраїля проти Ірану: 28 лютого США та Ізраїль розпочали війну проти Ірану, після чого Іран фактично закрив Ормузьку протоку. «Аль-Джазза» повідомляє, що США та Іран досі ведуть бой за контроль над протоку.
У мирний час приблизно п'ята частина світових поставок нафти й газу перевозиться через Ормузьку протоку. «Аль-Джазза» повідомляє, що ціна нафти Brent зросла приблизно з 72 доларів за барель до максимуму близько 120 доларів у березні та квітні, а на момент публікації залишалася вище за 109 доларів. «Аль-Джазза», посилаючись на підрахунки Reuters, повідомляє, що до квітня доходи від найбільшого окремого податку з нафти в Росії майже подвоїлися, становивши приблизно 9 млрд доларів, оскільки покупці, які не могли отримати поставки з Затоки, перейшли до інших джерел.
За повідомленням «Аль-Джаззи», Вашингтон послабив обмеження щодо російської енергетики, щоб знизити вартість пального на внутрішньому ринку; вартість пального є однією з основних скарг американських споживачів, а середньотермінові вибори наближаються 3 листопада. Трамп сказав, що не хоче «дурно відштовхувати Росію назад за переговорний стіл», аби це не вплинуло на переговори щодо України. Призупинення нових санкцій також викликало сильне незадоволення серед республіканців, які підтримували початковий законопроект про санкції.
Для Росії вигоди також цілком конкретні. Джон Лоч з Інституту Чатем вважає, що високі ціни на нафту та тиск на постачання дизельного палива змусили Трампа послабити санкції та дозволити постачання російського дизельного палива на американський ринок, що загалом вигідно Москві. Він також сказав: «Кремль використовує цю можливість, щоб узгодити інтереси Росії та США щодо України, намагаючись не допустити того, щоб Україна й далі атакувала російські нафтопереробні заводи». Нікіта Смагін вважає, що, хоча Росія й отримує певні вигоди від продовження конфлікту, загалом вона не хоче, аби ситуація ескалювала непередбачуваним чином.
Росія також відкрито підтримала Іран, але не здійснювала відкритого військового втручання. Російський міністр закордонних справ Лавров у Тебриані пообіцяв підтримку Ірану; Міністерство закордонних справ Росії засудило так звану «незаконну агресію» США та Ізраїля. Американські медіа, посилаючись на повідомлення розвідки, стверджували, що Росія та Китай надавали Ірану супутникові зображення та компоненти озброєння. Трамп заперечив відповідні повідомлення, тому цю інформацію поки не можна вважати підтвердженою.
Росія також виступає каналом комунікації. «Аль-Джазза» повідомляє, що 9 жовтня Путін під час телефонної розмови з Трампом передав позицію Ірану щодо припинення війни. Кремль раніше повідомляв, що Трамп і Путін обговорювали можливість зустрічі з Сі Цзіньпінгом під час листопадового саміту АТЕС у Шеньчжені, а також війну в Україні, але Білий дім ще не підтвердив, чи братиме Трамп участь у саміті. Аналітик Університету Джорджтаун Надер Хашемі не вважає, що Трамп шукає допомоги Путіна для розв'язання іранської війни, але підозрює: якщо потенційна тристороння зустріч відбудеться, темою може стати й іранська війна. Це залишається припущенням.
Члени Ради співпраці Затоки закликали Лаврова скористатися впливом Москви, щоб сприяти участі Ірану в «серйозному діалозі» та відновленню судноплавства через Ормузьку протоку. Тим часом Іран здійснив напади на американські військові об'єкти та енергетичну інфраструктуру в Бахрейні, Кувейті, Омані, Йорданії та Об'єднаних Арабських Еміратах. Росія не брала відкритої участі у бойових діях, однак завдяки дипломатичним контактам з усіма сторонами, розширенню експорту російської енергетики та отриманню винятків із санкцій вона розширила простір для політичного маневру.
На момент звіту «Аль-Джаззи» США та Іран досі вели бой за контроль поблизу Ормузької протоки, а середньотермінові вибори в США наближалися. Трамп погрожував «скоро все це завершити», на що іранський міністр закордонних справ Арагчі відповів: «У нас також є незавершені справи». Війна ще не завершилася, однак політика у сфері санкцій та енергетики вже змінила курс: зростання цін на нафту та перехід покупців до інших джерел підвищили доходи від нафтового податку Росії, а тиск на постачання дизельного палива змусив Вашингтон послабити обмеження. Щодо того, чи зможуть США та Росія досягти домовленостей у питанні України чи Ірану, у наявній публічній інформації немає жодного підтвердженого плану.
Коментарів поки немає. Почніть обговорення.