Інститут Ґете повністю закривається в Росії: культурна установа стала розмінною монетою урядів, а учні й викладачі платять за ескалацію

Як повідомляє Deutsche Welle, МЗС Росії наказало Інституту Ґете закрити до 13 вересня 2026 року, неділі, три свої філії в Москві, Санкт-Петербурзі та Новосибірську. Це один із найсерйозніших епізодів міжурядового тертя у німецько-російських відносинах останнього часу.

Безпосередньою причиною закриття стала реакція Берліна на невдалу атаку безпілотника в аеропорту Лейпцига на початку серпня. На початку вересня німецька влада поклала відповідальність за напад на Москву й оголосила санкції: закрила розташований у Берліні російський культурно-освітній центр «Російський дім», російське генеральне консульство в Бонні та посилила візові обмеження для громадян Росії. Російське МЗС відповіло закриттям Інституту Ґете.

Хоча міжурядова угода між Росією та Німеччиною 2011 року гарантує функціонування культурних установ одна одної на взаємній основі, вона не зобов’язує одну країну автоматично закривати свій культурний центр, якщо це робить інша. Інакше кажучи, закриття Інституту Ґете в Росії є політичним вибором, а не юридичним обов’язком.

Безпосередньо цей вибір зачепив звичайних людей, які не мають жодного впливу на урядові рішення. За даними Інституту Ґете, які цитує Deutsche Welle, 2025 року близько 10 тисяч людей вивчали німецьку через російські програми інституту та його партнерів; до 2023 року таких людей було приблизно 16 тисяч. Того ж року інститут провів близько 22 тисяч іспитів, а бібліотеки відвідали 6700 разів.

Кілька читачів розповіли Deutsche Welle про конкретні труднощі. Один читач, який виїхав із Росії як «пізній репатріант», сказав, що його батьки планували восени або взимку скласти іспит в Інституті Ґете, а потім подати документи на переселення до Німеччини. Тепер їм доведеться складати іспит у третій країні, що означає «додаткові витрати й стрес». Інший читач розповів, що його дитина навчається в німецькій школі: «Тепер скласти іспит у Росії неможливо, треба їхати до іншої країни».

Наслідки для викладачів німецької мови також глибокі. Викладачка з Московського регіону написала, що її школа співпрацює з Інститутом Ґете понад 15 років: «Ця співпраця є однією з найважливіших опор нашої роботи. Інститут надає нам якісні навчальні матеріали й сучасні книжки, завдяки яким уроки залишаються пов’язаними з реальністю». Інша викладачка сказала прямо: «Я викладаю німецьку в Росії й більше не можу знайти роботу». Ще одна людина написала: «Я викладачка німецької і відчуваю, що професійно залишилася на узбіччі, покинута».

Генеральна секретарка Інституту Ґете Ґітте Цшох у заяві сказала: «Усі працівники мають припинити роботу в Росії до 13 вересня 2026 року. Наші бібліотеки більше не видаватимуть книжки й не проводитимуть навчання. Викладачі німецької втрачають важливе джерело професійної підготовки та підтримки. Для населення Росії це ще більше обмежує доступ до німецької мови, німецької культури та достовірної інформації з Німеччини». Президентка інституту Ґеше Йост назвала це «кінцем цілої епохи» німецько-російських культурних відносин.

Російська влада вже визнала Deutsche Welle «небажаною організацією», а співпрацю з цим медіа оголосила кримінальним злочином. Усі наведені історії читачів були розказані анонімно: вони описували своє становище, ризикуючи порушити закон. Отже, відповіді, зібрані Deutsche Welle, не є репрезентативним опитуванням, а самі оповідачі вже були позбавлені голосу через інформаційне середовище.

Реакції читачів розділилися. Один написав: «Ми хочемо, щоб культурні зв’язки між Російською Федерацією та Німеччиною не руйнувалися. На жаль, культура стала заручницею політичних рішень. Закриття Інституту Ґете вплине на звичайних людей, які не можуть впливати на політиків». Інші поклали відповідальність на Берлін: «Німецька влада поховала культурну співпрацю з Росією, закривши “Російський дім”. Відповідальність повністю лежить на німецькій стороні». Ще один читач вважає реакцію Москви логічною: «Закриття філій видається обґрунтованою відповіддю на закриття Німеччиною “Російського дому” — культурні та гуманітарні зв’язки стають розмінною монетою політики».

Інший читач поставив більш системне запитання: «Чому ті, хто вирішує ізолювати Росію від Європи, водночас можуть відправляти своїх дітей і близьких родичів здобувати європейську освіту та жити по-європейськи?» Це запитання вказує на розрив між тими, хто ухвалює рішення, і звичайними людьми, які платять за міжурядову ескалацію.

У цій статті не наведено позиції та відповіді російської сторони щодо невдалої атаки безпілотника в аеропорту Лейпцига, а німецьке звинувачення залишається твердженням лише однієї сторони. Невідомо, чи продовжаться іспити та курси Інституту Ґете в Росії через партнерів або онлайн і скільки з приблизно 22 тисяч щорічних кандидатів зможуть чи захочуть складати іспити в третій країні.

Інститут Ґете має 154 філії у 100 країнах світу; три закриті в Росії є лише частиною цієї мережі. 10 тисяч учнів, 22 тисячі іспитів і 6700 відвідувань бібліотеки у 2025 році — після 13 вересня ці показники зведуться до нуля.