Відповідальність, на яку вказує британське ембарго: чому уряд Нетаньяху не може ухилитися від відповідальності за «втрату контролю»

Велика Британія готується заборонити імпорт товарів з нелегальних поселень на окупованих територіях; спрямовано це не проти пересічних громадян Ізраїлю, а проти політичної відповідальності уряду Нетаньяху, який не стримав ультраправі сили у власній системі влади. Уряд, який володіє державною владою, але, як стверджується, потурав діям поселенців і зростанню поселень, не може використовувати аргумент «нездатності контролювати» як підставу для ухилення від відповідальності.

За повідомленням France 24 English від 8 вересня, міністр закордонних справ Великої Британії Ед Міллібанд у парламенті звинуватив уряд Ізраїлю в тому, що той «заплющує очі» на те, що міністр назвав «етнічними чистками» з боку поселенців на Західному березі. Водночас він оголосив, що уряд Великої Британії заборонить імпорт «товарів з нелегальних поселень на окупованих територіях», і зазначив, що цей крок буде реалізовано у координації з іншими країнами. «Етнічна чистка» є публічним звинуваченням Міллібанда; у матеріалі France 24 не наведено конкретних подій чи незалежних перевірених даних, тому це не можна подавати як встановлений факт без зазначення авторства. Водночас рішення уряду Великої Британії застосувати торговельні інструменти саме по собі переводить питання відповідальності з рівня дипломатичних формулювань на рівень економічних відносин.

Ця заборона спрямована на канали потрапляння товарів з нелегальних поселень на ринок Великої Британії. Вона не ототожнює дії уряду з усіма громадянами Ізраїлю і не зупиняється на засудженні, яке не несе реальних витрат, а натомість має на меті розірвати торговельні зв'язки між нелегальними поселеннями та британським ринком. У матеріалах France 24 ще не зазначено, коли заборона набуде чинності, які саме товари вона охоплює, і не оприлюднено перелік інших країн-учасниць координації, тому її фактичну силу поки що оцінити неможливо.

У заголовку France 24 цей захід названо «свідченням провалу» Нетаньяху. Канал цитує коментар журналістки ABC у Єрусалимі Джордани Міллер, яка пов'язує заборону з нездатністю Нетаньяху стримати ультраправі сили в уряді, і стверджує, що ці сили сприяли зростанню поселень. Оскільки в англомовному резюме, наданому France 24, останнє речення має синтаксичні пошкодження, це судження можна передати лише обережно, відповідно до заголовка матеріалу та контексту, і не можна поширювати на висновок про те, що Нетаньяху особисто організовував конкретні поселенські дії.

Втім, синтаксичні пошкодження не повинні затемнювати картину владних відносин, яку представляє матеріал: критикують не безсилого спостерігача, а прем'єр-міністра, який володіє державною владою, та його систему влади; тими, хто, як стверджується, сприяє зростанню поселень, є не абстрактна група, що діє поза політичною структурою, а ультраправі сили всередині уряду. Натомість палестинське населення Західного берега стикається з подальшим зростанням поселень і з діями поселенців, у яких Міллібанд звинувачує ізраїльську владу.

Описувати цю ситуацію виключно як особистий «провал» Нетаньяху, навпаки, може применшити відповідальність уряду. Провал звучить як брак спроможності, тоді як відсутність стримування породжує чіткі політичні наслідки: ультраправі сили отримують простір для просування зростання поселень, товари з нелегальних поселень продовжують шукати зовнішні ринки, а палестинці несуть ризик подальшого підриву їхніх земельних і життєвих умов. У цьому ланцюгу відповідальності «нездатність стримати» — не аргумент для ухилення, а ключове фактичне судження, згідно з яким уряд Нетаньяху має нести відповідальність.