Австралійська лейбористська партія перевела газові резерви на калібрування за попитом; Партія зелених назвала це «жалюгідною капітуляцією перед газовою промисловістю»

Федеральний уряд Австралії у четвер оприлюднив проект газової резервної схеми, яка змінює раніше фіксовану вимогу до експортерів зрідженого природного газу резервувати 20% експорту на підхід, за яким Австралійський енергетичний регулятор встановлюватиме зобов'язання кожного експортера на рівні 110% прогнозованого внутрішнього попиту, зі стелею у 20%. За повідомленням ABC News, це коригування зазнало гострої критики з боку речника Партії зелених з питань ресурсів Стеф Годжінс-Мей, яка назвала його «жалюгідною капітуляцією» лейбористів перед газовою промисловістю; натомість міністр енергетики та зміни клімату Кріс Боуен заперечив, що проект «підриває» попередню політику, і наполягав, що це «розумне калібрування».

Боуен під час презентації схеми заявив: «Ми абсолютно не розглядаємо це так. Ми вважаємо це розумним калібруванням. Цифра у 20% залишається абсолютною основою політики, але немає жодного сенсу резервувати газ, який не потрібен австралійцям». Він також визнав, що великі покупці зрідженого природного газу, зокрема з Малайзії та Південної Кореї, прагнуть «отримати гарантії» виконання чинних контрактів, а нова схема покликана забезпечити «помірний надлишок пропозиції» газу для Австралії, не ставлячи під загрозу ці контракти.

Згідно з новою схемою, енергетичний регулятор щорічно встановлюватиме зобов'язання для кожного експортера так, щоб вони забезпечували достатній обсяг газу для покриття 110% прогнозованого внутрішнього попиту, зі стелею у 20% експорту. Уряд оцінює, що експортери зможуть додатково постачати до 200 петаджоулів газу на рік, чого «достатньо» для покриття прогнозованого дефіциту внутрішньої пропозиції, який сягає до 140 петаджоулів. Газові компанії повинні будуть подавати заявки на експортні ліцензії, які надаватимуться лише після виконання їхніх зобов'язань щодо внутрішнього постачання. Процедура ліцензування розпочнеться у січні 2027 року, а зобов'язання щодо внутрішнього постачання набудуть чинності в середині 2028 року. Боуен підкреслив, що експортери повинні не просто «пропонувати», а фактично постачати свою частку для внутрішнього ринку.

Боуен заявив, що мета схеми — забезпечити постачання для австралійської промисловості та домогосподарств, а не встановлювати «цільові» ціни, але визнав, що «помірний надлишок пропозиції... очевидно, має створювати тиск на зниження цін». Міністр промисловості Тім Ейрес назвав ці резерви «тривалою структурною реформою», яка принесе промисловим регіонам Австралії «більш безпечні робочі місця» та привабить майбутні інвестиції.

Критика Партії зелених спрямована безпосередньо на тісні зв'язки лейбористів із промисловістю. Годжінс-Мей зазначила, що лейбористи розробляють цю схему «у тісній консультації з газовою промисловістю, яка протягом багатьох років протистояла будь-яким вимогам справедливого розподілу тягаря», і заявила: «Резервна схема не додасть ані цента для австралійських сімей». Вона закликала лейбористів відмовитися від цієї поступки і натомість просувати податок на експорт газу: «Лейбористи мають відмовитися від цієї жалюгідної капітуляції перед газовою промисловістю і співпрацювати з нами, щоб забезпечити справедливу віддачу для австралійців від нашого газу». На запитання, чи виключає він будь-який додатковий податок на газ, Боуен відповів, що резервна схема «має більший ефект», і «ми цього (оподаткування) не робитимемо — ми робимо ось це».

Реакції з боку промисловості були неоднозначними. Генеральна директорка Асоціації енерговиробників Австралії Саманта Маккаллох визнала, що уряд зробив деякі «розумні» коригування у дизайні схеми, зокрема наблизивши її до потреб внутрішнього ринку, але попередила, що 110% надлишок пропозиції на східному узбережжі «руйнуватиме інвестиційні сигнали» та «витіснить» менших виробників, орієнтованих на внутрішній ринок. Вона зазначила: «Вимога «обов'язкового продажу» посилює ці ризики. Виробники не повинні змушуватися продавати газ нижче за собівартість чи на некомерційних умовах». Генеральний директор Santos Кевін Галлахер заперечив наявність дефіциту газу в Австралії, заявивши, що «просто потрібно видобувати більше газу з надр», і повідомив, що проєкт Gladstone LNG, який очолює Santos, більше не закуповуватиме газ у третіх сторін для виконання своїх експортних контрактів.

Федеральна схема розглядає Західну Австралію та східне узбережжя як окремі ринки, оскільки між ними немає трубопровідного з'єднання. Західна Австралія вже має власну резервну схему на рівні 15%, але, як очікується, зіткнеться з серйозним дефіцитом газу у 2030-х роках. Міністр ресурсів Медлін Кінг заявила, що федеральна схема дозволяє міністру скорочувати зобов'язання у разі достатнього забезпечення ринку, наприклад, «якщо буде виявлено, що ринок Західної Австралії забезпечений достатньо, існує можливість використати дискреційні повноваження для зниження цього зобов'язання до нуля». Але вона підкреслила, що жодних рішень щодо звільнення Західної Австралії поки не ухвалено.

Коаліційна партія опублікувала заяву, в якій повідомила, що «вивчатиме» пропозиції уряду і готова «конструктивно співпрацювати» в ухваленні відповідного законодавства. Партія підкреслила свої «ключові критерії», зокрема забезпечення більшого обсягу газу для австралійців, більших інвестицій, виконання чинних контрактів та зниження цін через пропозицію, а не цінове регулювання.